Пісочниця
🤍 Привіт. Сьогодні подумала, що увага дуже схожа на воду. Вона просочується всюди. У стосунки. У роботу. У знання. У дітей. Навіть у звичайну пісочницю. Сьогодні ми з Вікою пішли гратися до бабусиної пісочниці. І я побачила, що вона заросла травою. Наче зовсім недавно тут будувалися замки, пеклися пісочні пироги і ховалися скарби. А тепер між піском уже пробилася трава. І я подумала, що так, мабуть, працює все. Те, чому ми приділяємо увагу, живе. Росте. Змінюється разом із нами. А те, до чого довго не торкаємося, потроху починає заростати. Не тому, що воно погане. Просто всьому потрібна турбота. Потім ми вирвали бур’ян, пригребли пісок, і пісочниця знову стала красивою. А ще знайшли мурашок, павука і купу важливих дитячих справ. Віка досліджувала їх із таким захватом, ніби відкривала нову планету. І я знову подумала про те саме. Увага схожа на воду. Вона непомітно просочується всюди. І якщо хочеш зрозуміти, що для тебе справді важливо, достатньо подивитися, куди йде твій час. Бо саме ...