Просто

🤍

Привіт.

Сьогодні думала, чому я взагалі почала писати цей блог. Мене про це запитала кума, і я зловила себе на тому, що дуже багато думаю — і, мабуть, цим думкам просто треба кудись діватися .

І сьогодні був дуже гарний , теплий і простий день. Ми прокинулися втрьох, снідали, пили каву. Так давно не було- втрьох спокійно у четвер. Я з Максом, як завжди, про щось сперечалася, Віка гралася поруч. Потім ми швидко зібралися і поїхали в парк — наша маленька команда (Бублик , правда, залишився вдома 🙂).

Ми гуляли без поспіху, багато говорили. Віка роздивлялася жучків, ловила кота. Їли йогурт, сміялися, знову щось обговорювали. Тато носив її на плечах і бігав, а вона трималася за татові вуха, щоб не впасти.

Усе це було таким простим… І таким красивим, що я не могла натішитися, надихатися і надивитися.

Потім була шаурма біля дому. Я швидко вклала Віку, і ми вперше за довгий час залишилися вдвох — їли, дивилися кіно, і на дворі ще було світло. І я так за цим скучила.

І от саме в такі моменти розумієш: як багато всього важливого — в тому, щоб просто жити. Просто бути разом. І, напевно, іноді найкраще, що ми можемо зробити — це просто бути тут і зараз-просто їсти, гуляти , пити каву і балакати поки не закінчаться слова. Або поки захочеться придушити чоловіка , бо я правіша😀😎

Сьогодні був дуже класний день. ✨