Інерція

 🤍

Привіт.

Сьогодні — про інерцію.

Про ту, коли ти настільки “знаєш як”,
що навіть не перевіряєш.

Їдеш собі на автоматі.

Ми сьогодні їхали громадським транспортом.
Вийшли — і треба перейти дорогу.

Шестиполосне шосе, між іншим.

Я впевнено йду
на “свій” пішохідний перехід.

Іду — і думаю:
ну як так, навіть розрив не зробили?

Йду далі:
та вони взагалі…
ще й “зебру” чимось замалювали.

І головне —
йду і думаю,
яка я бідна-нещасна,
як мені незручно,
і які навколо йолопи 😄

Стою, чекаю, поки машина пропустить.
Перейшла.

Дзвоню Максу, обурена:
«Там взагалі вже все зіпсували!»

А він каже:
«Там давно зробили наземний перехід.
І переходу там вже немає».

🙂

І тут я розумію,
що щойно перейшла з дитиною
шестиполосне шосе
там, де переходити вже не можна.

Бо я “знала”, як там.

От така інерція.

Коли ти настільки впевнений,
що навіть не дивишся.

І іноді “йолопи навколо” —
це просто ти, яка не оновилась 😄🤍